Нещодавно порадувала влада Румунії: там заборонили псувати повітря неприємними запахами. А порушникам – штраф на 16700 євро. От би таку заборону та на критику перед виборами! Не для всіх, звичайно, а для тих політиків-крикунів, які самі були або є владою, але дуже хочуть залишитися біля корита. А ще краще – проштовхатися крізь конкурнетів і влізти в корито руками й ногами.
Якщо до виборів критикани-крикуни, як сліпі, не помічали, хто де насрав, і, мов німі, мовчали, коли люди скаржилися, що вступили у насране, то тепер як одоранту нюхнули після витоку газу: у всіх розплющилися очі і прорізався голос.
– Насрано, насрано! – репетують вони, цнотливо затискаючи носа однією рукою, а другою тицяючи навсебіч.
І дійсно, куди не глянь – усюди срань: господарська рукожопість, халатність, кумівство, хабарництво і махрова корупція. Думаєте, від цих криків критиканів чинновники, як таргани від світла, розбігаються хто куди, забиваються в схрони і там тремтять в очікуванні, що їх тепер точно винесуть з кабінетів як не вперед ногами, то на підсрачниках? А ніфіга! Бо перед виборами чиновник, тяжко зітхнувши, одягає парадну успішку і біжить прибирати якусь маленьку каку. І тоді сурмлять фанфари, б’ють барабани, а з телевізорів і Інтернету мордатий посадовець гордо доповідає про велику перемогу: каку прибрано, ура!
А ще буває, як колись у нашому під’їзді сталося з тіткою Клавою, коли забилася каналізація. Так забилася, що довелося воду відключити, поки ціла бригада слюсарів-сантехніків чаклувала над тросом, заодно на весь двір проводячи безкоштовний майстер-клас із недипломатичної лексики. Мешканці, звісно ж, теж обурювалися, а найбільше – тьотя Клава з 4-го поверху. Вона стала у дворі обличчям до вікон і почала на весь голос висказувати сусідам все, що про них думає. Той ремонт робить і викидує сміття в унітаз, та – прокладки міняє в туалеті і не користується відром, ті – мали кошеня, яке оце десь пропало, може, втопилося, а в інших узимку консервовані огірки позривало, банок 10, і ясно ж, куди ті огірки поділися – в унітаз!
Тьотя Клава шпетила сусідів, аж поки слюсарі не витягли з труби скручений шмат тканини. Розгорнули – а то широченні рвані шорти. Слюсарі почепили результат своєї роботи на парканчик біля лавки, а тьотя Клава різко вшилася додому. І тут нелегка принесла дядю Колю – чоловіка тьоті Клави. Перед дверима під’їзду він побачив ганчірку, різко загальмував і сказав так, що почув весь двір: «О, мої старі шорти! А Клавка їх вчора шукала, щоб підлогу помити. Звідки вони тут?».
- Ці шорти (з ароматичною добавкою) добре б пасували як партійний прапор багатьом нашим критикам-політикам місцевого розливу. Ви впізнаєте цих персонажів, навіть якщо я не називатиму їхні імена.
Ось депутат Сумської міської ради щиро обурюється незаконним будівництвом біля міської гімназії. Його щирість і запал обумовлені тим, що депутат впевнений: ніхто вже не пам’ятає, що він особисто голосував ЗА виділення земельної ділянки під цю скандальну забудову.
Або інший «опозиціонер» лає мера за те, що значна частина міського бюджету йде на замощення міста «європлиткою» замість вирішення якихось більш важливих проблем. Але хіба цей самий депутат не голосував за бюджет? Голосував! Він що, не бачив тієї плитки в проекті? Бачив! А чому ж мовчав і голосував «за»? Та тому, що отримав у цьому ж бюджеті 1 мільйон гривень на «виконання доручень виборців» і успішно цей мільйон «освоїв», тобто роздерибанив!
Ще модно звинувачувати промерську політичну силу у саботажі, але при цьому пропустити половину всіх сесій міської ради і 80% засідань постійної депутатської комісії. Або критики з обласної ради, які і досі залишаються владою попри програш свого «гетьмана», обурюються фантастичними для простого мешканця Сум зарплатами керівництва мерії – 500-600 тисяч гривень на рік і більше. Але хіба самі ці критики на посадах в облраді не отримують таких самих фантастичних зарплат, як не більших? А хіба серед заступників мера Сум не було представниці «гетьманської» партії?
Інша «сенсація»: мешканці якогось району подякували губернатору за те, що у них дорогу ремонтують. Ой-вей, яким боком губернатор, – кричать критики, – до ремонту доріг?! Він же ж, кажуть, не за свої гроші і не своїми руками ремонтує! Та почекайте, а коли губернатором був ваш, критиків, політичний колега, то йому що, народ не дякував? Пардон, або ви брешете, або він настільки був хріновим губернатором, що навіть подякувати не було за що!
А ще ось повернувся із столиці з безцінним досвідом роботи в уряді «профанів» керівник губернаторської канцелярії – і давай скрізь і всюди знаходити «проблеми». То ліфти небезпечні для життя, то екологія гине, то будинки підтоплює… Шановний, а що ти зробив, коли в області був при посаді, а потім у Мінрегіонбуді, щоб оце все, що тобі зараз спокійно спати не дає, ще тоді вирішити і закрити? Може, ти вичистив звалище під Сумами, про яке оце раптом згадав і чомусь дорікнув меру, хоча воно розташоване на території району, яким зараз керує твій же колишній колега по облдержадміністрації? Ви там з моєю сусідкою Клавою часом не родичі?
Ще цікавіше з корупцією і хабарництвом. Бо беруть усі, ловлять «на гарячому» представників практично всіх партій від мера до рядового корупціонера, тобто депутата, але чомусь однаково нікого досі не посадили. При цьому мерських «накривали» при владі «гетьмана», а «гетьманських» – при «зелених, але результат однаковий: ніхто не сів. Зате крику про корупцію – аж гай шумить!
Геродот, батько історії, колись написав про демократію: «негідники приходять до влади, щоб разом грабувати народ». Відтоді минуло майже 2,5 тисячі років, а діагноз свіжий, як сьогодні поставлено!
І дійсно, не варто взаємні передвиборчі «газові атаки» політичних конкурентів сприймати надто серйозно. Оцінюйте по справам. Бо справжня демократія – це відповідальність за свої дії і бездіяльність. І той, хто замість прибрати джерело неприємного запаху, лишень розворушує каку і репетує «насрано!», є або безпосереднім «автором» цієї каки або співучасником її появи.
Досить вже триндіти, нешановні крикуни-критики, займіться ділом: навались – або відвали!
Сергій МОША
